«Чи легко бути
молодим сьогодні?»
Молодість – чи
не найкращий період нашого життя, коли все здається прекрасним, безтурботним,
коли людина починає робити самостійні кроки у житті. Виникає питання: чи легко
бути молодим?
Часто пригадую
розповіді моєї прабабусі Скоблік Ганни Семенівни,чиє дитинство припало на часи
Великої Вітчизняної війни. Її дитячі роки та юність не можна назвати легкими та
щасливими. Замість веселих пісень діти війни чули розриви бомб та звуки
пострілів, замість чистого неба бачили літаки-бомбардувальники. Моя прабабуся
Ганна дуже рано стала дорослою. У 12 років маленьке дівча вправно поралося на
колгоспному полі, щоб допомогти матері прогодувати трьох менших сестер. Батько
і старший брат Ганни в липні 1941року вступили в ряди партизанського загону. Нелегкі
були роки війни – часи розлуки, безвиході, нестерпного горя. Війна відібрала у
моєї прабабусі батька, старшого брата, щасливе родинне життя. Вона знищила те, що
ніколи не можна повернути - дитинство. Але прабабуся мені завжди говорила, що молоді роки – найяскравіші, і
саме вони запам’ятовуються як кращі роки життя.
Дійсно, для мене
бути молодим сьогодні легко тому, що поряд
батьки, які підтримують, допомагають розвиватися як особистості. Я щаслива дитина, бо у мене є родина.
Цілком
розумію – молодість одна, її потрібно використовувати в усіх аспектах. Це
єдиний період життя, коли можна пізнавати себе та інших, закохуватися і кохати,
але дуже важливо не переходити межі. Адже молодість не вічна і швидко прийде
час, коли доведеться стати серйозним, самостійно приймати рішення. А казковий
світ дитинства швидко перетвориться на буденні реалії життя.
1
Зараз все в світі розвивається дуже стрімко. І кожному наступному поколінню потрібно
звикати до всієї цієї новизни. І нам, нинішньому поколінню, потрібно вчитися жити в цьому
хаосі і все встигати. Варто не забувати, що кожна людина – коваль свого щастя, і, як
повернеш своє життя у молодості, так і проживеш.
Живи,
твори, радій життю, і тоді кожен з нас буде почувати себе щасливим!
