Участь учнів ЗОШ № 9 в акції "Діти за мир"
А
тут, в тилу, ціна своя - чекання.
Перон
вокзалу - наче рідний дім:
Стрічають
зболені дружини й мати
Своїх
коханих й кланяються їм.
Чуприна Аліна(учениця 11 класу ЗОШ № 9)
Дзвін падаючої зброї, журливі відголоси
здалеку, криваві, замурзані відбитки на тлі непорочної України. Коли нація
стоїть на порозі загибелі, вона народжує великих людей, які немов кам'яною
стіною огороджують Вітчизну від лиха, не віддаючи її тоталітарному режиму влади
інших країн. Ми повинні пам'ятати, що відстоювання соборності - доказ того, що ми -
могутня непереможна нація.
У зв'язку з цим, акцію "Діти за
мир" учні ЗОШ №9 підтримали і підготували малюнки, на яких відтворювали
свої почуття та ставлення до сьогоденної ситуації в країні, зокрема, до воїнів
АТО.
Розглядаючи малюнки дітей, можна помітити,
що, здебільшого, вони малювали голуба, адже саме він є уособленням миру, щастя
і злагоди . Молоде покоління прагне жити без війни. Яскравим прикладом є лист
Колосової Катерини до невідомого героя: "… дякуючи тобі й твоїм друзям, ми
віримо в перемогу Добра над Злом. Прийми вдячність, щиру любов і
повагу...".
Народ України, переживши немало важких
періодів у своїй історії, не втратив головного - віри. Ще з давніх-давен
українці призвичаїлись воювати за справедливість, за кожний крихітний шматочок
землі, й навіть, за право жити. Велика мудрість української нації втілилась в
умінні посміятись над собою, друзями та знайомими, а також, в умінні терпіти всі
можливі знущання, на які ми - українці, і не заслуговували.
Легко любити рідну землю, коли вона багата й
могутня, значно важче - коли вона слабка і незахищена. Та хіба діти-патріоти
зможуть кинути "хвору матір" напризволяще?
